Минулого року я вляпалася в компанію “хороших кацапів”. І навіть прожила з ними цілих 3 дні (потім зі скандалом втекла, і від цієї компанії ще мала повно неприємностей від Wojska Obrony Terytorialnej).
Одного дня за сніданком ми розговорилися про ненависть. Я чесно сказала, що ненавиджу всю русню. На питання, чи пристрелила би я тут присутніх, якби зустріла їх в окопі, я зі здивуванням відповіла, що ТАК, ЗВИЧАЙНО! Якщо чесно, я не дуже сильно зрозуміла, якої саме відповіді вони від мене очікували? Що в окопах я буду перебирати, де хороші кацапи, а де погані?
І тут русня вирішила повчити мене моралі:
– Скажи, а на цій війні кацапи в тебе стріляли?
– Ні.
– А тобі хтось з кацапів боляче зробив на цій війні?
– Ні.
– А в твій дім бомба попала?
– Ні.
– ТАК ЯКЕ ТИ МАЄШ ПРАВО НЕНАВИДІТИ ВСІХ КАЦАПІВ?
Ну от чесно, тут я взагалі обалдєла. Якщо в мене особисто ніхто з кацапні не стріляв, то і ненавидіти я не маю права? КАЦАПИ ВЗАГАЛІ ОХУЄВШІ ТВАРЮКИ!
Зрозуміло? Не вони ахуєвша понаїхавша кацапня, а польські чиновники – націоналісти!